Перший міжнародний інноваційно-культурологічний форум

«Відроджуйся, Україно!»

«От де, люде, наша слава,
Слава України!»
Тарас Шевченко

РЕКОМЕНДАЦІЇ

круглого столу

«Від лідера-особистості

до держави-лідера»

Учасники круглого столу “Від лідера-особистості до держави-лідера” констатують, що шістнадцяту   річницю Незалежності Україна зустрічає в умовах формування нового економічного та політичного формату свого розвитку, спрямованого на пошук шляхів єднання українського народу через виважену конструктивну внутрішню та зовнішню економічну політику, більш компетентне застосування матеріально-технічних ресурсів, а також запровадження інноваційних технологій з формування та використання людського потенціалу, запровадження нової моделі соціальної політики.

Ці послідовні кроки на найвищому державницькому рівні підпорядковані головній меті – забезпеченню  високої якості життя громадян, незалежно від їхніх політичних переконань, і свідчать про те, що Україна має реальні можливості, щоб у досяжному майбутньому стати демократичною державою-лідером європейського взірця. Основною рушійною силою на цьому шляху є лідери-особистості, які запроваджують нові підходи в управлінні складними соціально-економічними системами зі створення конкурентоспроможних вітчизняних брендів, залучення у виробництво потужних інвестицій, та безпосередньо на місцях втілюють соціально-економічні програми розвитку країни. Виходячи з цього, а також із основних положень міжнародної іміджевої програми “Лідери ХХІ століття”, розробленої та послідовно впроваджуваної Асамблеєю ділових кіл, учасники «круглого столу» звертають особливу увагу на актуальність наукового обгрунтування теорії й прикладних аспектів лідерства. Розглядаючи його як активний інноваційний чинник суспільного розвитку, який має соціально-економічний зміст, вони    вважають за необхідне рекомендувати:

– визнати лідерство провідним напрямком наукових економічних, філософських, соціологічних, політологічних, психологічних, педагогічних та інших досліджень у системі наукових знань, спрямованих на обґрунтування  концепції лідерства як складової державної політики;

– узагальнити накопичений Асамблеєю ділових кіл досвід зі створення національних брендів, формування лідерських кадрів та запропонувати Кабінету Міністрів України відповідні мотиваційні механізми і важелі з  нарощування та використання лідерського потенціалу в різних сферах суспільного життя;

– посилити дієвість міжнародної іміджевої програми “Лідери ХХІ століття” у  формуванні лідерів-особистостей як резерву керівних кадрів вищої і середньої ланок державного управління через створення  відповідного Національного кадрового реєстру – державного інформаційного банку людського капіталу України;

– внести пропозиції до НАН України щодо створення Інституту лідерства,  розробки науково обґрунтованих  стандартів   і  критеріїв лідерських досягнень у відповідних сферах діяльності для визначення  лідерів суспільства, лідерів нації та популяризації їхнього досвіду через проекти і програми Асамблеї ділових
кіл,  Міжнародної спілки іміджмейкерів, інших об’єднань;

– з метою впорядкування діяльності у сфері рейтингових визначень лідерів- особистостей, корпорацій в різних сферах економічної діяльності доручити Асамблеї ділових кіл із залученням інших громадських та наукових установ розробити науково обґрунтовані  методичні рекомендації щодо показників рейтингових оцінок лідерів, звертаючи увагу на оцінку в цих досягненнях частки лідерської вартості, одержаної за рахунок людського капіталу;           

– вивчити питання та внести пропозиції щодо надання лідерам у професійних сферах діяльності, які мають вагомі здобутки перед суспільством,  громадської й державної підтримки шляхом відзначення їх громадськими й державними нагородами за значний внесок частки людського капіталу в суспільний розвиток

       Учасники «круглого столу» «Від лідера-особистості до держави-лідера» вважають, що в недалекому майбутньому все більшого значення набуватиме інтелектуалізація суспільства, яка дасть значний поштовх до нарощування лідерських можливостей і призведе до змін у речових та нематеріальних активах економіки. За цих обставин саме тепер назріла необхідність підвищення наукового рівня сутності та економічної природи лідерського потенціалу (капіталу) в контексті його прогресивної місії щодо забезпечення високих професійних здобутків, досягнення особистих та корпоративних цілей. А це, в свою чергу, потребує більш глибокого вивчення й розробки методичних підходів до вартісного виміру людського капіталу як певної частки доданої вартості, завдяки яким досягаються виняткові успіхи, що за своєю потужною природою є носіями мультиплікативного ефекту для інших суб’єктів економічної діяльності.

Учасники «круглого столу» «Від лідера-особистості до держави-лідера»  відзначають, що лідерство у контексті суспільного феномена доцільно розглядати як накопичені знання, природні здібності, що втілюються в категорії інтелектуального капіталу особистості, корпорації, державищо в цілому сприяє становленню і розвитку гуманістичного суспільства.