Заява-звернення

Першого міжнародного
інноваційно-культурологічного форуму

«Відроджуйся, Україно!»

м. Київ, 22 серпня 2007 року

Дорогі співвітчизники!

Сучасний стан суспільного життя в Україні переконливо доводить, що вирішення жодних соціально-політичних, економічних проблем неможливе без громадянської єдності, яка, в свою чергу, базується на спільності моральних, духовних принципів та етнічної культури.

Сьогодні, на жаль, більшість дослідників однією з рис української ментальності вважають втрату національної гідності, й така оцінка не може не викликати тривогу. Адже зволікання з духовним та культурним відродженням України, яке нині стало заручником політичної боротьби, може призвести до невідворотних наслідків.

Ми, учасники Першого міжнародного інноваційно-культурологічного форуму, звертаючись до високих державних інстанцій, наукових, освітніх та культурних установ, благодійницьких фондів та широкої громадськості, – всіх, кому не байдужа доля України, – вважаємо, що для відродження національного обличчя України необхідно:

Перше. Визначити та сформулювати на державному рівні національну ідею, яка б:
а) не принижувала інші етноси, не підривала важливі для них цінності (мову, традиції, вірування і т.п.), а об’єднувала громадян України в єдину націю;
б) була однаково привабливою для абсолютної більшості населення країни, незважаючи на національність, соціальний статус, політичні погляди та місце проживання;
в) базувалася на системі національних цінностей і пріоритетів – історичних перемог, а не поразок, визнання, а не приниження, досягнень, а не втрат, демократичності, а не безправ’я;
г) відповідала духовним і матеріальним запитам суспільства;
д) пропагувала вищі громадянські цінності, такі, як шана до історичного та культурного надбання рідного народу, патріотизм, любов до Батьківщини.

Друге. Виходячи з національної ідеї, розробити Державну програму духовно-культурологічного відродження України, яка б на гідному інноваційному рівні передбачила:
а) видання заснованого винятково на реальних документальних фактах, об’єктивного, не підпорядкованого змінним політичним настроям підручника історії України;
б) створення повного Національного реєстру архітектурних, історичних та культурних пам’ятників України, що потребують негайної реставрації та відбудови;
в) відновлення в державній книговидавничій справі випуску творів класиків української літератури, перлин національного епосу та фольклору, перекладних, тлумачних і правописних українських словників;
г) упровадження в вітчизняній журналістиці якісних україномовних друкованих ЗМІ та теле-радіопрограм (зокрема, заснування ТК «Культура»);
д) створення конкурентоспроможних українських документальних і художніх кінострічок;
е) відродження школи національного живопису, народних ремесел; організація та проведення виставок, ярмарків, інших видовищних мистецьких заходів;
є) звернення до народних звичаїв та обрядів і застосування їх в сучасних інноваційних культурно-розважальних та обрядово-ритуальних програмах тощо.

Третє. Створити з представників державної влади та місцевого самоврядування, керівників творчих спілок, учених-істориків та мистецтвознавців незалежний Всеукраїнський громадський комітет з духовно-культурного відродження, який би вів облік суспільних духовних та культурних цінностей, координував роботу з їхнього відродження та пропаганди.

Четверте. Заснувати в рамках Комітету Раду меценатських та благодійних організацій, яка б надавала практичну підтримку втіленню в життя планів Комітету.

П’яте. Залучити до виконання Державної Програми історико-культурологічного відродження України національні діаспори, міжнародні фонди, інші вітчизняні та міжнародні громадські організації, яких хвилюють історія, сучасність і майбутнє України.