Бондаренко Олександр Валентинович, кандидат технічних наук, професор, директор Кораблебудівного навчально-наукового інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. Член Англійського Королівського товариства корабельних інженерів - Royal Institute of Naval Architects (FRINA). Академік Академії Наук Суднобудування України.

Нагороди та відзнаки:

Нагрудний знак "Відзнака командира 188 Об ТРО", 2023 р., Хрест "ЧЕСТЬ І СЛАВА", 2023 рік, нагрудний знак “За наукові та освітні досягнення", 2019 р., нагрудний знак “Відмінник освіти України", 2015 р.

Бондаренко Олександр Валентинович народився 20 січня 1970 року в смт. Оратів Оратівського району Вінницької області. У 1987 році із срібною медаллю закінчив середню школу і поступив до Миколаївського кораблебудівного інституту. У 1994 році закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут та отримав диплом з відзнакою за спеціальністю "Кораблебудування".

З вересня 1999 року по грудень 2019 року пройшов шлях від асистента до професора кафедри теорії та проектування суден. Науковий ступінь кандидата технічних наук отримав у 2002 році. Вчене звання доцента кафедри теорії та проектування суден присвоєно Олександру Валентиновичу 16 грудня 2004 р., а вчене звання професора кафедри теорії та проектування суден – 16 грудня 2019 року.

За сумісництвом виконував адміністративну роботу в університеті. З січня по травень 2004 р. працював заступником декана Кораблебудівного факультету, з травня 2004 по серпень 2008 року – деканом Кораблебудівного факультету. З вересня по листопад 2008 року виконував обов'язки директора Кораблебудівного інституту.

З грудня 2016 року і до тепер займає посаду директора Кораблебудівного навчально-наукового інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова. За сумісництвом займає посаду професора кафедри теорії та проектування суден.

Має більше 200 публікацій наукового та методичного характеру включаючи 3 томи "Правил класифікації і побудови суден внутрішнього плавання" (Регістр судноплавства України), 10 навчальних посібників, 7 свідоцтв на авторське право, 1 патент. Приймав участь у виконання 26 науково-дослідних робіт. Активно приймає участь у науково-практичних конференціях міжнародного та інших рівнів, в організації науково-практичних конференцій, конкурсах, круглих столів, форумах що проводяться у місті Миколаєві та Україні в цілому. Має досвід науково-методичної роботи з розробки стандартів вищої освіти.

Член Галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти за галуззю знань «13 Механічна інженерія» (вересень 2019 року – теперішній час).

Член секції 13 «Авіаційно-космічна техніка і транспорт» Наукової ради МОН (2019 рік -теперішній час). Член редколегії наукових журналів, що входять до переліку фахових видань України з 2018 року: «Збірник наукових праць Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова», «Shipbuilding & marine infrastructure Суднобудування і морська інфраструктура».

Співпрацював з міжнародними університетами. На початок війни мав трудовий контракт з Шаньдунським університетом науки та технологій.

З 25 лютого 2022 року, незважаючи на наявну відстрочку від мобілізації, добровільно пішов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і став на захист України. До травня 2022 року був добровольцем в складі 188 окремому батальйоні 123 окремої бригади Територіальної оборони Збройних сил України. У травні 2022 року став в штат 188 окремого батальйону на посаду старшого стрільця. Приймав участь в обороні Миколаєва. Як і всі інші солдати ніс службу на постах, копав окопи, будував інші інженерні споруди, проходив тренування з тактики, стрільб та тактичної медицини. У травні 2023 року отримав звання молодшого сержанта і перейшов на посаду командира відділення. Зараз на Херсонщині виконує бойові задачі на лінії фронту.

Перебуваючи в окопах, продовжує керувати кораблебудівним навчально-науковим інститутом, займатися наукою та викладацькою діяльністю. На лінії фронту приймає участь у міжнародному проекті з розробки морських дронів для виявлення підводних човнів та підводних апаратів SEANICE «ANTISUBMARINE WARFARE EUROPEAN AUTONOMOUS NETWORKED INNOVATIVE AND COLLABORATIVE ENVIRONMENT» на рівні з провідними науковцями шести країн Європи: Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Латвії, Бельгії.

За час війни розробив концептуальні проекти лоцманського катера, десантного судна, головні двигуни якого працюють на водні, морського дрона – універсальної платформи.

Знаходячись на лінії фронту, читав лекції з окопів, бліндажів, посадок та інших місць розташування підрозділу. Крім лекцій проводив практичні заняття, консультації студентів, аспірантів. Приймав участь у засіданнях галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з галузі знань 13 «Механічна інженерія», вирішував поточні проблеми з організації навчального процесу в умовах війни. Виконавець держбюджетної науково-дослідної роботи «Методологічні основи проектування енергоефективних суден службово-допоміжного та технічного флоту».

Мріє після війни повернутися в рідний інститут і читати лекція для студентів в аудиторіях, а не онлайн. Сподівається, що настане час, коли стане проектувати морські дрони для використання в мирному житті.

Україна переможе!